Сторінка вихователя Яни МІТЄРЄВОЇ

   Вітаю Вас на своїй сторінці!

Я, Яна МІТЄРЄВА, вихователь

       ДНЗ №9 "Краплинка"

4.04.2024

Турбота про розвиток та здоров’я дитини починається в сім’ї з прийняття нею здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя – це:  

- сприятливий емоційний клімат в родині, дружні взаємовідносини між батьками й дітьми;

- відповідальне ставлення батьків до здоров’я дитини та власного;

- сприятливі умови до фізичного та психічного розвитку дитини;

- правильно організована раціональна їжа;

- дотримання вдома режиму дня для дитини;

- негативне ставлення дорослих до алкоголю та паління;

- достатня трудова активність, заохочення дітей до посильної праці;

- утримання в чистоті тіла, одягу і приміщення;

- розумні вимоги до дитини, спільні ігри, проведення дозвілля (прогулянки в ліс, парк, на ковзанку, лижні прогулянки, спільне читання, малювання тощо).

Дуже важливо бути доброзичливою та ввічливою людиною, і вчити бути такими своїх дітей.

Батьки – приклад для дітей

1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров’я.

2. Ведіть здоровий спосіб життя.

3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку на потребу в цьому.

4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дітей.

Орієнтовний комплекс ранкової гімнастики для виконання вдома:

 1.Ходьба на місці.

2. Стоячи, руки на поясі. Нахили голови вперед-назад, вправо-вліво (4-5 разів).

3. Стоячи, руки вперед. Обертальні рухи долонями (3-4 рази).

4. Стоячи, руки в сторони. Обертальні рухи в ліктьових суглобах (3-4 рази)

5. Стоячи, руки вгору. Обертальні рухи прямими руками (3-4 рази).

6. Стоячи, права рук вгору, ліва вниз. Ривки руками назад. Зміна рук кожні два рази (4-5 повторень).

7. Стоячи, руки на поясі. Нахили вперед-назад, вправо-вліво (2-3 рази в кожен бік).

8. Стоячи, ноги нарізно, руки вперед. Махи прямими ногами вперед, убік, назад (2-3 рази в кожен бік).

9. Сточи, руки на поясі. Випади вперед-назад, убік з упором руками на коліно(1-2 рази в кожен бік).

10. Стоячи, руки на поясі. Присідання, руки вперед (5-6 разів).

11. Ходьба на місці, підскоком (5-6 разів).

12. Ходьба на місці.

Комплекс вправ повторюється впродовж 1-2 тижнів. Потім слід перейти до інших рухів. Придумати вправи для ранкової гімнастики дуже просто самому.

Пам’ятка для батьків

1. Привчайте дитину до дотримання вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних та культурно-гігієнічних вимог.

2. Виконуйте щоденно разом з дитиною ранкову гімнастику, проводьте загартувальні процедури, виходьте на прогулянку…

3. Облаштуйте в квартирі спортивний куточок.

4. Розвивайте в дитини вміння виконувати вправи з основних рухів – вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазанні, утриманні рівноваги, виконанні вправ із м’ячем.

5. Грайте з дитиною в рухливі ігри, які сприяють розвитку гнучкості, швидкості, спритності, зокрема на свіжому повітрі.

6. Організовуйте у вихідні дні пішохідні прогулянки, туристичні походи.

7. Катайтеся разом з дитиною на санчатах, ковзанах, лижах, велосипедах, роликах, грайте в бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей, в ігри з м’ячем, стрибайте через скакалку.

7.03.2024

Простий рулон тейп-стрічки стане вашим новим найкращим другом, як тільки ви спробуєте ці геніальні ідеї, завдяки яким діти проявляють свою енергію різними творчими способами.

Ігри зі стрічкою у форми, букви та цифри. Використовуйте цю стрічку, щоб розмістити на підлозі різноманітні форми, букви та/або цифри. Попросіть дитину стати на улюблений елемент, а тоді давайте їй вказівки, за якими вона слідуватиме, та попаде до наступного пункту призначення. Наприклад: «Ведмідь повзе на площу», «Скакайте, як жаба до Т», «Біжіть до прямокутника». Гра тримає дитину в русі, а також допомагає вивчити форми, букви та цифри.

Лінії зі стрічки. Зробіть 5-10 окремих ліній стрічки, кожна приблизно на відстані 30 см одна від одної, на підлозі чи килимі. Позначте першим рядок «Старт», а потім дайте дітям прості інструкції:

Довгий стрибок: подивіться, скільки ліній вони можуть перестрибнути. Нехай намагаються кожного разу побити власний рекорд. Експериментуйте з положенням рук – розмахуючись, тримаючи за спиною тощо.

Стрибок з розбігу: тепер нехай діти розганяються та стрибають. Чи зможуть з розбігу побити попередній рекорд?

Довгий стрибок назад: підвищуйте рівень складності. Тепер – стрибки задом наперед, тобто назад.

Коник: Як далеко вони можуть стрибати на одній нозі?

Дотягнутися до n-ї стрічки: наскільки далеко зможе дотягнутись їхня нога з лінії старту до якоїсь стрічки.

Створіть трек для автомобілів. Використовуйте стрічку художника, щоб створити величезну дорожню систему для іграшкових автомобілів дитини. Мисліть ширше. Будуйте дорогу і на меблях, і на диванах та інших перешкодах. Ключовий фактор, щоб активізувати такий трек, його масштабність. Чим більший трек, тим більше основних м’язів залучатимуть діти, повзаючи з машинками по ньому.

Числові квадрати. Зробіть великий квадрат зі стрічки, розділіть його на 9 або більше маленьких квадратів, позначивши випадкові числа у кожному. Тепер попросіть дитину здійснити певний рух, щоб дістатись до наступного числа, наприклад «стрибок до 10», «збільшення до 3», «ковзання до 67» тощо.

20.02.2024

Діти завжди раді повітряним кулькам. Підніміть це захоплення на наступний рівень, додавши кілька «правил», і вони будуть радісно рухатися, розвиваючи свої рухові навички та спалюючи якусь частину своєї безкінечної енергії.

Проте нагадуємо, що шматочки лопнувших кульок можуть становити серйозну небезпеку задухи для молодших діток, тож подбайте про їхню безпеку та контролюйте ігри із повітряними кульками.

Не дозволяйте повітряній кулі торкнутися землі. Класична гра, якій діти раді щоразу. Правила прості – запустіть кулю в повітря, але не дайте їй торкнутися землі. Щоб ускладнити завдання для дітей старшого віку, запропонуйте їм жонглювати більше однієї повітряної кулі або грати із зв’язаною однією рукою за спиною. Нехай діти контролюють час, скільки триматимуть кульки в повітрі (і ставлять рекорди, змагаючись із собою), або ж рахують, скільки разів встигнуть вдарити кулю, тримаючи у повітрі. Гра чудово підходить для покращення сили рук та координації рук і очей.

Пінгвінова хода. Поставте повітряну кулю між колінами дитини і рухайтесь по кімнаті, тримаючи її. Ускладнюйте завдання для старших дітей, попросивши їх обійти кілька перешкод. Якщо вони загублять кульку, мають повернутися на початок гри. Для декількох дітей можна запропонувати таку команду гру, фіксуючи час, за який вони пройдуть перешкоди із кулькою, затиснутою між ногами.

Підвішена кулька. Повісьте повітряну кулю так, щоб вона була на кілька сантиметрів вище за зріст дитини. Нехай спробують стукнути кульку рукою. Порахуйте, скільки разів поспіль вони зможуть її штовхати/стукати, без перерви та пропусків. Це дуже втомлює! Підніміть складність завдання. Чи зможуть діти підстрибувати і торкатися повітряної кулі головою? Можливо, для цього варто підвісити кульку дещо вище.

Перегони кулі подихом. Встановіть «курс» і подивіться, чи може дитина додмухати повітряну кулю аж до фінішу. Для цього доведеться робити багато армійських повзань, працюючи верхньою частиною тіла та втрачаючи багато сили цією дорогою.

Балансування повітряної кулі. Киньте виклик дітям, чи зможуть вони збалансувати повітряну кулю на тильній стороні руки, і подивіться, як довго вони можуть це робити, перш ніж кулька впаде на землю. Ви були б здивовані, скільки вони будуть рухатися для виконання такої вправи.

Кульки на веслах. Використовуйте мухоловку, ракетку для тенісу/бадмінтону або зробіть щось подібне на «весло», використовуючи паперову тарілку та велику паличку/пластикову ложку, і нею, а не руками, грайте у всі ігри із кульками, подані вище.

Такі інструменти цікаві для балансування повітряної кулі. Нехай діти намагаються тримати свою кульку на «веслах», коли вони пересуваються через перешкоди або бігають по дому. Це зовсім непросто.

Балансування кульки ногами лежачи. Нехай діти ляжуть, піднявши ноги в повітря, і спробують врівноважити повітряну кулю на ногах. Це непросте завдання і вимагає великої концентрації. Чудова основна тренування!

Волейбол повітряною кулькою. Створіть «сітку» між двома стільцями (можна із ниток), а потім попросіть дитину вдарити повітряну кулю вперед і назад, бігаючи з однієї сторони на іншу, намагаючись утримати її над підлогою. Якщо дітей більше, попросіть їх тримати кульку в повітрі над сіткою настільки довго, скільки вони зможуть.

Хокей повітряною кулькою. Використовуйте невелику хокейну паличку або зробіть власну з картону. Завдання – перемістити повітряну кулю в ворота, якими можуть стати корзина для білизни або коробка, перевернута на бік тощо.

2.01.2024

11.12.2023

Як кажуть у народі, або людина турбується про своє здоров’я, або воно потурбує її. Тому педагоги та батьки прагнуть з раннього віку формувати в дітей основи здорового способу життя. Проте мало хто з батьків вихованців знає, як правильно діяти, щоб зміцнити здоров’я дітей та поліпшити їхній фізичний розвиток.

Нікого не потрібно переконувати в тому, що і батьки, і педагоги хочуть бачити дітей здоровими й щасливими. Особливо гостро питання, як зміцнити здоров’я дошкільників, постає зараз, у період пандемії. Тому педагоги спільно з батьками роблять усе, щоб оптимізувати фізичний розвиток дітей і зміцнити їхнє здоров’я.

• Як поліпшити фізичний розвиток дитини вдома
•  
• Виконуйте щоденно разом із дитиною ранкову гімнастику, проводьте загартовувальні процедури, виходьте на прогулянку.
•  
• Навчайте дитину дотримуватися розпорядку дня та культурно-гігієнічних норм, пити достатню кількість води, вживати корисну їжу.
•  
• Стежте, щоб дитина отримувала необхідні вітаміни, зокрема вводьте до її щоденного раціону сезонні овочі та фрукти.
•  
• Облаштуйте вдома спортивний куточок для дитини, розмістіть у ньому каремат, атрибути для фізичних вправ.
•  
• Розвивайте в дитини вміння виконувати вправи з основних рухів — заохочуйте ходити, бігати, стрибати, повзати, утримувати рівновагу.
•  
• Грайте разом із дитиною на свіжому повітрі в рухливі ігри та ігри з елементами спорту, які сприяють розвитку гнучкості, швидкості, спритності.
•  
• Організовуйте у вихідні дні піші прогулянки до парку або лісу, катайтеся на велосипедах або роликах, стрибайте через скакалку.
•  
• Плавайте та грайте разом на воді в теплу пору року, а також привчайте дитину приймати літній душ — це загартовує організм і зміцнює нервову систему.
•  
• Спонукайте дитину робити розминку під час перегляду мультфільмів та інших видів статичної діяльності, чергувати спокійні та рухливі ігри
• .

08.11.2023

Кожна дитина відчуває природну потребу в активному русі. І дуже важливо, коли в сім'ї зуміють зробити фізкультуру не просто обов'язковим, a й улюбленим режимним моментом малюка. Зрозуміло, що фізкультура в ранньому і дошкільному віці повинна асоціюватися з веселою грою. Тому потрібно визначити, які саме фізичні вправи дитина виконує із найбільшим задоволенням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. Потім доцільно вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати. У фізичному вихованні дітей в сім'ї можуть бути використані різні форми роботи – від простих (ранкова гімнастика) до складних (тренування в окремому виді спорту). Можна рекомендувати такі форми роботи з фізичної культури:

∙ ранкова гігієнічна гімнастика;

∙ ранкова спеціалізована гімнастика;

∙ фізкультхвилинки;

∙ заняття із загальної фізичної підготовки;

∙ самостійні тренувальні заняття;

∙ участь у змаганнях;

∙ прогулянки (лижні, велосипедні, піші);

∙ процедури для загартування;

∙ туризм;

∙ рухливі і спортивні ігри.

Дуже важливо займатися фізичною культурою з дітьми від 2 до 6-7 років, хоча і після цього не слід припиняти заняття. Систематичні вправи в домашньому спортивному куточку, ранкова гімнастика, вечірня пробіжка з

татом – все це допоможе досягти значних успіхів у фізичній культурі. Щоденно приділяючи дитині хоча б декілька хвилин для занять, перш за все, потрібно дотримуватися принципу систематичності, щоб дитина поступово звикала до занять, які стануть для неї необхідними. Тривалість домашнього заняття може бути різною – залежно від віку дитини, від вільного часу батьків, від пори року, від частини доби, а також від того, чим займається дитина до і після заняття (якщо дитина втомилася після тривалої прогулянки, то тривалість заняття доречно зменшити). Під час ранкової гімнастики найкраще використовувати легкі і знайомі вправи. Тривалість ранкових занять – не більше 10 хв. Протягом дня дитина повинна до і після сну побувати на свіжому повітрі, де можна провести 20-ти хвилинне фізкультурне заняття, виконавши вправи для великих м'язових груп.

Вправи перед вечерею – найбільш розповсюджена форма занять. У цей період є час для опанування акробатичними вправами, проведення ігор і вдосконалення досягнутих результатів. Тривалість занять із дітьми до 6 років – 20-30 хвилин, а з 6-7-річними – до 40 хвилин. Після вечері займатися з дітьми фізичними вправами не рекомендується. Після їжі інтенсивна рухова діяльність є шкідливою (в будь-який час доби). І окрім того, після фізичних вправ діти важко засинають. Як зацікавити дитину заняттями фізичною культурою? Добре, якщо дитина сама потребує рухів та із задоволення виконує нові завдання. Рідні повинні підбадьорити дитину, продемонструвати, яка вона міцна, спритна і сильна. Збудити інтерес у дитини до занять допоможе також і демонстрація її вмінь перед іншими членами сім'ї або однолітками. Так поступово у дитини розвинеться впевненість у своїх силах та бажання вчитися далі, засвоювати нові, більш складні ігри і рухи. Якщо у дитини немає бажання займатися, проаналізуйте причини негативного ставлення до занять, щоб у подальшому створювати більш сприятливі умови. Чим і як займатись? Кожна вправа, кожна рухлива гра має своє завдання, мету, значення, у зв'язку з цим вони поділяються на п'ять основних груп. До першої групи входять вправи, що спрямовані на відпрацювання правильної постави, правильного положення голови, плечей, інших частин тіла. Саме ці рухи сприяють правильному фізичному розвитку. До другої групи входять вправи, які будуть містити елементи акробатики. Вони спрямовані на розвиток спритності, гнучкості, швидкості

реакції і виконуються зі страхуванням. Батьки повинні бути дуже уважними й обережними, щоб забезпечити повну безпеку під час

виконання цих рухів (перекидання, розгойдування дитини, висіння головою вниз тощо). Третя група вимагає рухливих ігор, в яких використовується ходьба, біг, стрибки тощо. Для проведення ігор необхідний колектив: дитина грається з батьками, або зі старшими братами і сестрами, або з однолітками. До четвертої групи входять вправи з використанням різних предметів на свіжому повітрі або в приміщенні. Тут дуже важливою є винахідливість батьків, яка допоможе у звичайних умовах підготувати для дітей різні цікаві перешкоди для перелітання, перестрибування і розгойдування (пролізти під стільцями, перестрибнути через кубики, перелізти через ліжко). У цих вправах важливою є не точність виконання, а швидкість пристосування до незвичних умов.

П'яту групу складають музично-ритмічні вправи, які виховують у дітей граціозність, пластичність, усвідомлене виконання рухів із ритмом

віршів, пісень і музики. Правила безпеки, яких потрібно дотримуватися, виховуючи у дитини сміливість:

1. Піднімаючи дитину, ніколи не тримайте її за зап'ястя – тільки за передпліччя. Найбільш безпечно підтримувати дитину за стегна. Під час виконання акробатичних вправ дорослий повинен оберігати хребет малюка від надмірного згинання, а голову – від невдалого

повороту або удару. Усі захвати повинні ґрунтуватися на досконалішому знанні можливостей Вашої дитини.

2. Нову вправу малюк повинен засвоювати в повільному темпі за постійної допомоги дорослого. Тоді з'явиться відчуття впевненості в руках. Темп виконання вправи прискорюють поступово, так само поступово дитину привчають до самостійного виконання. Проте постійно підстраховуйте дитину, будьте готові, за потреби, швидко підхопити її.

3. Вчіть малюка бути уважним на заняттях, щоб він самостійно піклувався про власну безпеку. Складні вправи і стрибки доцільно виконувати тільки на м'якій підстилці (килимку, траві).

4. У ранньому віці не можна довго утримувати складні пози (нахил, тримання рук вгорі, групування), через 1-2 с дитина має повернутися у вихідне положення. Краще кілька раз повторити вправу.

5. Тривалий вис на руках у дошкільному віці є небезпечним, тому що надмірно навантажує суглоби й увесь плечовий пояс. Краще виконувати неповне висіння – дитина легко спирається на ступні чи коліна. Із тих же міркувань не потрібно спонукати дитину розгойдуватися у висінні (наприклад, на кільцях).

6. Не дозволяйте малюкові вилазити по драбині вище того рівня, на якому Ви зможете його дістати. Лише після засвоєння лазіння (наприклад, по похилій драбині), можна дозволити дитині старше 3-х років самостійно вилазити вище.

7. Ніколи не використовуйте для змагань вправи, які можуть спричинити травми. Такі рухи дитина повинна виконувати повільно й зосереджено, не послаблюючи уваги.

8. Уникайте вправ, під час виконання яких дитина дуже вигинається в попереку, адже більшість дітей потребує виправлення цієї частини хребта.

Шановні батьки! Якщо Ви систематично будете займатися з своїм малюком фізкультурою, то це буде доброю запорукою того, що син чи дочка зростатимуть здоровими, спритними, матимуть правильну поставу, красиво ходитимуть.

19.10.2023

Особливу увагу батьків привертає здоров’я дітей, і це не дивно. Потрібно докласти багато зусиль, щоб сформувати міцне здоров'я у дитини. Так що ж робити, щоб малюки зростали здоровими?

Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи, зокрема:

• прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;
• провітрювання дитячої кімнати та спальні;
• обливання;
• обтирання;
• вмивання прохолодною водою.

    У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам вдома, а вихователям та медичним працівникам  дошкільного закладу слід уважного спостерігати за дитиною.

    Що ж таке Загартовування? Це систематичний, багаторазовий, дозований вплив на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.

    Головне завдання батьків у процесі загартування - створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму.

               Коли і як починати загартовувати дитину?

    Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини.

    Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.

    Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не - має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.

    Загартовування водою слід проводити поступово - через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.

    Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.

                 Які способи загартовування рекомендувати

батькам дошкільників?

    Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи загартування.

    Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності*. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.

    Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.

    Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.

    Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.

    Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься.

    Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.

    Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.

    Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.

    Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з виступами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.

    Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав,

    Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.

    Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри.

    Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги.

    Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприємний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.

    Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеціальний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:

Темп зниження температури і застосування масажної щітки визначають відповідно до реакції дитини на процедуру.

    Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.

    Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку обливати прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі процедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на . одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати  душ. Температуру води спочатку встановлюють +33...+32 °С, а через 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.

    Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.

    Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до двадцяти хвилин.

    Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.

    Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хвилин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг потрібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ретельно розтирають ноги рушником.

    Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочинають систематичне проведення процедури з теплішої води.

Протипоказання до загартування

             дошкільників

    Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартовування слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні протипоказання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не проводять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина тремтить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.

Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:

• температура повітря вище +30 °С;
• усі форми диспепсії;
• кишкові інфекційні захворювання;
• гострі запальні захворювання.

    Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.

    Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах заборонено у разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворювання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

    Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швидкого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров'я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.

11.09.2023

     Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, ні в якому разі не виявляйте зневагу до фізичного виховання і розвитку.

• Висока самооцінка — один із потужних стимулів для дитини виконувати будь – яку роботу.
• Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами.
• Ні в якому разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо з якихось причин дитина не хоче. Потрібно насамперед з’ясувати причину відмови, усунути її і тільки після цього продовжувати заняття.
• Не сваріть свою дитину за тимчасові невдачі. Дитина робить тільки перші кроки в невідомому для неї світі, а тому вона дуже болісно реагує на те , коли інші вважають її слабкою і невправною.
• Важливо визначити індивідуальні пріоритети дитини і виборі фізичних вправ. Практично всім дітям подобаються рухливі ігри, але бувають і винятки.
• Не міняйте дуже часто набір фізичних вправ для дитини. Якщо комплекс дитині подобається, нехай вона виконує його якомога довше, щоб добре засвоїти ту чи іншу навичку.
• Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вікові та індивідуальні особливості. Ніколи не змушуйте виконувати дитину фізичні вправи, якщо вона не хоче.
• Три непорушних закони повинні супроводжувати вас у фізичному вихованні дітей: розуміння, любов і терпіння.

Фізкультура, як складова здоров’я

     Батьки прагнуть, щоб дитина менше бігала вдома, а на прогулянці гралася у спокійні ігри, позбавляючи її багатьох радісних хвилин дитинства. Часто батьки не розуміють, що це не сприяє розвитку гармонії рухів, спритності, витривалості, доброму вишколу. У дитини набувається звичка до малорухливого способу життя. Оберігаючи малюка від фізичного навантаження, ми, дорослі, часто вважаємо, що дитя втомлюється з тих самих причин, що і ми. Забуваємо однак про одну характерну і суттєву особливість дитячого організму — швидку втомлюваність не від рухів (хоч і їхнє надмірне дозування теж шкідливе), а від неможливості рухатись, або від одноманітної діяльності.

    Дати дитині простір для рухів — означає забезпечити їй заряд бадьорості і доброго настрою. Рух і дитина — одне ціле. Потрібно радіти, коли вона рухлива і непосидюча, тому що саме у русі вона розвивається. Живе і рухливе дитя — це нормально, мляве і малорухливе — ознака тривожна.

   Недопустимо з боку батьків чинити психічне насильство над дітьми. Наприклад: «Ось коли ти навчишся стрибати на одній нозі, тоді будеш молодець». Або: «А Андрійко вже давно вміє їздити на велосипеді». У перекладі на дитячу мову це означає: «Зараз я тебе не люблю. Ось коли ти навчишся робити це, тоді я тебе любитиму». Ми заганяємо дитину в «кут», у якому вона оточена жахливою сумішшю любові, насильства, страху, приниження. Один шлях — гальмування. Дитина завмирає у кутку, рятуючись хворобами, алергіями, переїданням. Другий шлях — безладна, неадекватна діяльність. Від контрольованих рухів дитини летить на підлогу посуд, завжди щось ламається, б’ється. Вона наштовхується на дорослих, на предмети, кричить. Кожен захищається, як може. Переконання маленької дитини формується через авторитети, через особистість батьків і замінити їх не можуть ані книжки, ані кінофільми.

    Дуже важливий комплекс усіх діючих сил авторитету: симпатія, повага до розуму, моралі, сили і трохи страху. Упродовж усього розвитку дитини батьки повинні ставити посильні для неї завдання і вимоги, тому що завищені вимоги викликають негативні емоції, а занижені — розслабляють.