|
Методична робота
Катерина ВАНГЕЛАСТВихователь-методист займається методичною роботою та організує весь освітньо-виховний процес у дитячому садку.Якщо коротко, то вихователь-методист аналізує, планує, організовує, координує, контролює діяльність педагогічного колективу.Разом із директорм ЗДО він керує колективом дитячого садка, беручи участь у добиранні кадрів, у розробленні та впровадженні програм розвитку та педагогічних планів.Вихователь-методист проводить ґрунтовну методичну роботу у педагогічному колективі: відкриті заняття для вихователів, семінари-практикуми, індивідуальні та групові консультації.Крім того, він бере участь у роботі з батьками: готує інформації, випускає методичні рекомендації, що присвячені сімейному вихованню та ін.Робоче місце вихователя-методиста, як відомо, методичний кабінет. Там кожен педагог може отримати практичну допомогу в організації роботи з дітьми, а батьки можуть проконсультуватися з приводу розвитку дитини, отримати відповіді на питання про педагогічний процес в дошкільному закладі.Ще одне завдання вихователя-методиста, мабуть, найважливіше, - розуміти і правильно оцінювати сили і можливості кожного педагога, знати, що важливо для нього в житті, до чого він прагне, щоб задовольнити потребу кожного педагога в повазі, визнанні та самореалізації.
Поради вихователям Консультація для вихователів. Тема: Гра як засіб фінансово – економічного виховання дошкільників
Гра має надзвичайно важливе значення для цілісного розвитку дітей. В ігровій діяльності розвиваються мовлення й мислення кожної дитини, формуються її почуття й сприймання світу, збагачується емоційна сфера. Саме у грі діти наслідують форми суспільних відносин людей, поступово опановують моральні норми й починають керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими дітьми. Через гру дошкільники пізнають світ. Вона є тим механізмом, що перетворює зовнішні вимоги соціального середовища на власні потреби дитини. Завдяки грі діти вправляються та розвивають низку здібностей, які знадобляться їм у майбутньому. Діти з раннього віку опиняються у вирі різноманітної економічної інформації, спостерігаючи за веденням домашнього господарства, разом з батьками купуючи продукти та інші товари, переглядаючи чи чуючи рекламу тощо. Щоб допомогти вихованцям розібратися у сутності економічних відносин пропонують дидактичні, сюжетно-рольові та ситуативні ігри економічної спрямованості. Ці ігри дають змогу зробити економіку зрозумілою для дошкільників, забезпечують органічне практичне входження дітей в економічні відносини. Засвоюючи кожну з тем, дошкільники ознайомлюються із сімейною економікою, закріплюють набуті знання в іграх, отримують уявлення про розмаїття та вичерпність природних ресурсів, починають розуміти, звідки і як з'являється продукт, якими способами реалізовують товар. Діти вчаться оперувати грошима, знають, що вони потрібні для купівлі та продажу. Багаторазово виконуючи різні економічні дії, дошкільники вчаться реалізовувати свої вміння в різних умовах, з різними об'єктами, що сприяє усвідомленню та міцнішому засвоєнню знань. Усі ігри економічної спрямованості можуть бути як частиною спеціальних занять з економіки, математики, ознайомлення з навколишнім світом і природою, так і використовуватися в повсякденні. Вдома діти із задоволенням грають у такі ігри з батьками. Гратися можна як усією групою чи підгрупою, так і індивідуально. У процесі ігрової діяльності кожна дитина отримує змогу практично застосовувати набуті знання, розширюючи власний досвід. Залежно від поставленої пізнавальної мети, у роботі з дітьми можна використовувати такі види ігор економічного спрямування: Розвивально-дидактичні та ситуативніігринадаютьвихователюунікальнуможливістьсприятипроцесузбагаченнясоціальногодосвідудітей, формуванню їхніх ціннісних пріоритетів, адекватному прояву особистісних якостей у непростих, наближених до реального життя ситуаціях. Вихователь може оцінити здатність кожної дитини до конструктивних рішень, самостійного вибору тощо. Особливе значення мають ігри-стратегії. Вони є складною різнобічною діяльністю, яка передбачає не лише усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й послідовність сукупних дій усіх учасників гри. Обираючи форми роботи з дітьми, спрямовані на формування їх економічної компетентності, враховую вікові особливості сприймання дошкільниками матеріалу. Так, основною метою проведення ігор економічного спрямування з дітьми молодшого дошкільного віку є ознайомлення їх з найпростішими економічними поняттями, формування уявлень про основні види суспільно-економічних відносин. Ознайомлюючи молодших дошкільників з темою «Гроші», вихователі проводять з ними дидактичні ігри, що сприяють формуванню уявлень про грошову одиницю, прибутки і витрати, вихованню ощадливого ставлення до грошей. Працюючи з дітьми середнього дошкільного віку, намагалася створити умови, що сприяють збагаченню набутих дітьми економічних знань і досвіду. Де використовувала сюжетно-рольові ігри, метою яких є формування способів поведінки у певних економічних ситуаціях. Ці ігри передбачають участь дітей у розігруванні різних ситуацій купівлі — продажу, формування в них навичок рахувати гроші та користуватися ними. Поглибленню економічних знань дітей старшого дошкільного віку також сприяють різні види ігор-стратегій, що містять чітко визначену ціль, передбачають розподіл обов'язків між дітьми та спільну покрокову реалізацію мети. Гра-стратегія (ситуативна гра) - складна, багатопланова діяльність, що передбачає не тільки усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й певну послідовність спрямованих сукупних дій усіх учасників гри, з якими необхідно домовитися, об’єднати зусилля, неодноразово визначитися в особистісному та колективному моральному й інтелектуальному виборі. Гра-стратегія надає вихователям унікальну можливість спостерігати за процесом збагачення, соціального досвіду дітей, їхніми ціннісними пріоритетами, особистісними проявами в зовсім не простих, наближених до реальних ситуаціях, має можливість оцінити здатність кожної дитини до конструктивних рішень, самостійного вибору тощо Мета: створити ситуацію необхідності самостійного вибору на основі визначення значущості предмета. Вправляти в умінні домовлятися, переконливо доводити власну думку іншим, терпляче сприймати позицію, що відрізняється від власної. Гру можна проводити на різноманітному матеріалі, тобто діти можуть "купувати" книжки, іграшки для групи, продукти на сніданок або вечерю для групи чи сім’ї, подарунки на день народження тощо. Оскільки суть гри виявляється у можливості вибору, то вихователю необхідно надати дітям можливість вибору. Ускладнюють ситуацію вибору обмежені «покупні» можливості дітей. Гра-стратегія “Магазин іграшок” Мета: розширити знання дітей про магазин, професії продавця, касира, директора магазина, різновиди магазинів (салон-магазин, магазин, супермаркет), про рекламу, її значення, про специфіку створення реклами, розвивати в дітей здатність передбачати можливі результати своїх дій, знаходити нестандартні способи розв’язання проблеми, планувати послідовність дій, розвивати інтелектуальні здібності, логічне мислення, уяву, збагачувати мовленнєвий досвід. Гра-стратегія “Юні фермери” Мета: розширити знання дітей про діяльність фермерів, специфіку організації фермерства, розвивати в дітей здатність передбачати можливі результати своїх дій, знаходити нестандартні способи розв’язання проблеми, планувати послідовність дій, сприяти розвитку інтелектуальних здібностей, логічного мислення, уяви, збагаченню мовленнєвого досвіду. Однією з найбільш ефективних форм роботи з дітьми в сфері економічного виховання є економічні ігри. Вони сприяють закріпленню й розширенню знань про економічні сферу діяльності дорослих, виробленню елементарних практичних навичок у сфері економічних відносин. Це такі ігри: гра «Розкладіть товар» Мета: вчити дітей класифікувати предмети за спільними ознаками; закріплювати знання малят про різновиди торгових об’єктів. гра «Умілі руки» Мета: виховувати дбайливе ставлення |до предметів, виготовлення яких потребує копіткої праці різних за фахом людей; учити раціонально використовувати речі, що були в ужитку.. гра «Не помиліться» Мета: закріпити знання дітей про послідовність процесу купівлі товару; формувати вміння встановлювати логічний ланцюжок дій, що об’єднані одним сюжетом; розвивати логічне мислення. гра «Оцініть вчинок» Мета: виховувати дбайливе ставлення до природних ресурсів та інших матеріальних цінностей; на основі логічного мислення вчити робити самостійні висновки. гра «Що є важливішим?» Мета: закріплювати вміння орієнтуватися в поняттях «предмети розкоші» та «життєво необхідні предмети»; вчити диференціювати предмети за ступенем їхньої значущості, роблячи логічні висновки. гра «Ми − художники» Мета: закріпити знання дітей про рекламу; розвивати у них естетичні почуття й художній смак; учити встановлювати взаємозв’язок між рекламою та успіхом у торговельних стосунках «продавець − покупець». гра «Чия праця є важливішою?» Мета: закріпити знання дітей про джерела грошових прибутків; вчити диференціювати види трудової діяльності людини відповідно до їхньої цільової спрямованості. гра «Гроші - ціна» Мета: ознайомити дітей із взаємозалежністю якості товару та його ціни; учити дітей співвідносити якість із ціною; розвивати вміння аналізувати, робити висновки. гра «Покупки» Мета: закріпити знання дітей про будову супермаркету, розвивати аналітичне мислення, кмітливість. гра «Банк» Мета: закріпити знання дітей про діяльність банка, розширити світогляд, розвивати мислення, формувати вміння рахувати, порівнювати, аналізувати. гра «Корисна річ» Мета: закріпити знання дітей про товар, виховувати дбайливе ставлення до предметів; розвивати фантазію, уміння аналізувати. Система роботи з економічного виховання сприяє формуванню в кожної дитини економічного мислення, уміння орієнтуватись у нестандартних ситуаціях, проявляти ініціативу та самостійність, бути в майбутньому активними та свідомими учасниками соціально-економічних відносин. Набуття первинного економічного досвіду є підґрунтям для подальшого самостійного його збагачення. Окрім завдань загальної цільової спрямованості, ці ігри розвивають психічні процеси, інтелект дитини, удосконалюють особистісні якості, створюють передумови для психологічної підготовленості до залучення до економічної сфери діяльності.
Консультація для вихователів " Формування економічної грамотності у дітей дошкільного віку" Формування економічної грамотності дітей дошкільного віку є важливим завданням сучасної дошкільної освіти, вирішення якого дозволяє не тільки наближати дитину до реального дорослого життя, навчати її орієнтуватися в сьогоденні, пробуджувати економічне мислення, давати знання про нові професії та вміння розповісти про них, а також й сформувати ділові якості особистості: уміння правильно орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, самостійно, творчо діяти та на далі будувати своє життя більш організовано, розумно, цікаво. Базовий компонент дошкільної освіти, освітня лінія «Дитина в світі культури», наголошує на тому, що дитина має усвідомлювати, що довколишній предметний світ - рукотворний, створений для задоволення потреб людини та завдяки людській праці, мати елементарні знання про виробництво різних предметів ужитку, технічних приладів та знарядь, засобів пересування та зв’язку; виявляти ціннісне ставлення до результатів людської праці; багатоманітність професій у різних сферах діяльності людини, називати найпоширеніші; мати уявлення про заощадливе ведення домашнього господарства, вміти ощадливо ставитися до речей, грошей; розрізняти соціальні ролі «покупець», «продавець», поняття «товар», «гроші», «заощадливий», «недбайливий»; використовує різні предмети за призначенням, дбайливо до них ставиться, дотримується умов догляду і зберігання; застосовувати елементарні економічні поняття; ощадливо ставитися до речей, грошових коштів. Оскільки знання, вміння та навички, сформовані у дошкільному віці мають стати фундаментом для становлення громадянина – людини, щиро зацікавленої в розвитку та економічному розквіті своєї держави, дуже важливою є продумана та послідовна робота з економічної освіти найменших громадян нашого суспільства. Крім того, дошкільний віковий період найсприятливіший для формування різних якостей особистості, насамперед бережливості та економності, як структурних компонентів процесу соціалізації. Найефективнішими організаційними формами та методами є: заняття; екскурсії; спостереження; сюжетно-рольові ігри; ігрові імпровізації; ділові ігри, тренінги; творчі завдання; презентації індивідуальних проектів; драматизація казок;продуктивна діяльність; різні види праці. У процесі економічного навчання я використовую такі педагогічні прийоми: спостереження з показом, зіставленнями, створення проблемних ситуацій з пошуковими операціями, заохочення, стимулювання, синтез різних видів ігор з використанням певних предметів, зокрема грошей. Заняття з економічної освіти як один із видів занять з ознайомлення дітей із соціальним довкіллям проводжу один раз на тиждень, яке будую в ігровій формі, де використовую рішення різноманітних ситуацій з повсякденного життя, уривків казок, літературних творів, суспільні ігри, інсценування приказок, сюжетно-дидактичні та дидактичні ігри. Заняття проводжу як комбіноване, або комплексне, у дидактичних іграх. Структура занять на кожному етапі має свою специфіку.
Власне, ознайомлення дітей із певними економічними поняттями та категоріями відбувається на заняттях із різних розділів програми. Для того ж, щоб систематизувати й розширити знання дошкільників, раз на тиждень проводжу спеціальне заняття з економіки, яке я будую у будь-якій формі. Дуже цікаво проходять заняття-подорожі, заняття-екскурсії, заняття-бесіди, економічні вікторини тощо. Важливим елементом таких занять є ігрова імпровізація, адже саме гра забезпечує органічне практичне входження дитини в економічні відносини. Засвоїти складні економічні поняття дітям допомагають казкові персонажі. Та й самі казки просто незамінні у вихованні таких якостей особистості, як працелюбність, бережливість, практичність. З досвідом прийшли розуміння того, що майже в кожній казці можна знайти «економічний» підтекст. Особливу увагу намагаюся приділяти сюжетно-дидактичним іграм економічної спрямованості. В іграх: «Супермаркет», «Ринок», «Рекламне агентство», «Салон краси», «Кафе» діти вчаться самостійно приймати рішення та прогнозувати наслідки своєї діяльності. В іграх-презентаціях дошкільнята опановують вміння представляти власні ідеї. В іграх-стратегіях: «Наш бізнес», «Кругосвітня подорож», «Поїздка на острів», «Магазин іграшок» я спільно з дітьми плануємо, проектуємо свої дії, розподіляємо обов'язки і ролі, покроково реалізовуємо спільний задум. Знання про те, чому слід берегти, економити результати праці людей, діти найуспішніше засвоюють у процесі продуктивної діяльності (трудової, образотворчої). Працюючи з різними матеріaлами, дошкільнята вчаться бути ощадливими. Роз'яснюю їм, що суть раціональності (розумності) - в умінні планувати процес діяльності, застосовувати найбільш оптимальні рішення (за прислів'ям: «Сім разів відміряй - один раз відріж»). Розглядаючи методи й засоби економічного виховання, не забуваю й про спеціальну роботу з формування в дітей корисних навичок і звичок. Чимало з них пов'язані з вихованням культури поведінки в побуті й загальною вихованістю: вимкнути світло, коли виходиш з приміщення; закрити кран після того, як помив руки тощо. Під час вивчення та закріплення знань із теми «Світ грошей» я разом із дітьми розгортаю сюжетно-рольову гру «Міні-маркет Усміхайлик». Діти відвідують магазин і здійснюють покупки, використовуючи «місцеву валюту», яка називається «усміхайлики». Ця гра допомагає засвоїти такі поняття, як ціна, реклама, гроші, гурт, роздріб тощо.ФОсновні теми: «Потреби», «Природні ресурси та блага», «Дари природи», «Капітальні та трудові ресурси», «Обмеженість», «Вибір», «Ціна вибору», «Товари», «Виробник», «Банк», «Бізнес», «Фермер», «Економічні процеси та об'єкти», «Виробництво», «Товари та послуги». У результаті роботи спостерігалося, що діти почали виявляти ініціативність у здобутті та осмисленні нових знань економічної спрямованості, інтерес до економічної сфери життєдіяльності, уміння формулювати запитання та аргументувати відповіді економічного змісту, поєднання лідерських проявів з толерантним ставленням до інших членів колективу; демонструвати вольові прояви під час виконання тривалої чи небажаної роботи; створювати позитивний емоційний фон спілкування під час спільної діяльності, запобігати конфліктам; використовувати економічні поняття в активному мовленні; виявляти розвинені інтелектуальні здібності. Для результативної роботи необхідно створити умови, що сприяють формуванню економічної грамотності дітей: залучення всіх видів дитячої діяльності та розвитку: екологічного виховання, логіко-математичного розвитку, художньо-мистецької діяльності, соціально-естетичного виховання для викликання інтересу до економічних знань; створення відповідного предметно-розвиваючого середовища; надання можливості дітям залучатися до світу елементарних уявлень про економічні процеси й об’єкти економічної сфери життя через ознайомлення з навколишнім світом речей, людей, природи. Отже, зміст економічного виховання дошкільників є досить складним та багатоаспектним. Розуміючи економічне виховання як процес формування економічного мислення, розвитку ділових якостей, громадської активності, підприємництва, бачимо, що таке розуміння стосується категорії дітей дошкільного віку. Наприкінці хочу зазначити: введення економічної освіти в роботу дошкільного навчального закладу-це не данина моді, а, насамперед, необхідність, щоб не втратити колосальний потенціал у розвитку дитини, щоб допомогти їй вирости активною особистістю, здатною приймати самостійні рішення і брати на себе відповідальність у сучасному ринковому суспільстві.
Роль сім'ї у національно-патріотичному вихованні дітей дошкільного віку" Важлива роль у формуванні патріотизму належить сім’ї. Батьки є першими вихователями дитини дошкільного віку. Із сім’ї для дитини починається Батьківщина. Національно-патріотичне виховання дітей у родині - складний і суперечливий процес, на який впливають різні чинники: матеріально-економічна забезпеченість, соціальний стан та рівень освіти батьків, місце проживання (місто, село), звичаї і традиції в родині, кількість членів родини, ставлення до дітей тощо. Метою національно-патріотичного виховання, як складника виховання у родині, є виховання любові до землі, де народилась і виросла людина, до рідного краю, міста (села), вулиці, тобто до батьківщини; гордості за здобутки свого народу, своєї родини, а також гордості за минуле і сьогодення своїх співвітчизників; прагнення захищати інтереси родини та Батьківщини. У певному розумінні родина - це і є Батьківщина. Тому любов до своєї родини, матері, батька, родичів, дотримання духовно-культурних традицій, які вони сформували, - це ніщо інше, як вияв патріотизму, саме того його складника, що формується у родинних стосунках. У цьому розумінні взаємини у родині є для дитини ідеалом. Тут народжуються патріотичні почуття, виховується повага до батьків і свого родоводу, до родинних традицій, любов до Батьківщини і до рідної землі.
Способи розвитку креативності дитини Діти народжуються з уродженою здатністю до творчості, тому батькам не доведеться докладати багато зусиль, щоби стимулювати цю важливу дитячу рису. Дітей треба просто трохи підштовхнути до прояву їхніх творчих здібностей і створити для них сприятливі умови. Пропонуємо п'ятнадцять цікавих способів, як розкрити й розвинути творчість у дитини:
Найголовніше: пам'ятайте, що творчість повинна приносити радість. Якщо ви відчуєте, що ось-ось готові розкритикувати або висловити незадоволення зусиллями вашої дитини, надайте їй (і собі теж) послугу – нічого не кажіть і станьте осторонь. Дозвольте їй радіти безумовно! https://childdevelop.com.ua/
Методична скарбничка Методична робота з педагогічними кадрами у нашому дошкільному навчальному закладі спрямована на: виконання вимог Базового компонента України (Державного стандарту дошкільної освіти); реалізацію змісту діючих освітніх програм розвитку дітей раннього та дошкільного віку; забезпечення результативності навчально-виховної роботи з дітьми та родинами, змістовної життєдіяльності, розвитку індивідуальності та соціалізації дітей у дитячих колективах; підвищення професійного рівня та особистісного зростання педагогічних працівників. Методична робота у дошкільному закладі здійснюється за напрямами: підвищення педагогічної майстерності; удосконалення професійної творчості; курсова перепідготовка та атестація; самоосвіта. Основні положення гуманно-особистісного підходу до дитини Віра у неповторність дитини, у те, що вона – єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є точною копією батьків. Дитину необхідно любити і поважати, незважаючи ні на що. Надавати їй право повноцінно прожити кожен період власного життя. Вчинки дитини слід аналізувати й розуміти, а не лише засуджувати чи схвалювати. Основну увагу необхідно приділяти не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірливих стосунків. Не ставитися до дитини залежно від успіхів її у навчанні. Не критикувати дитину за неуспішність. Не порівнювати дитину з іншими дітьми. Спиратися на кращі якості дитини. Дозволяти дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймати її такою, якою вона є, підкреслювати її сильні властивості. Обираючи прийоми виховного впливу, удаватися здебільшого до ласки і заохочення, а не до покарання та осуду. Намагатися впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції Як навчати дітей ставити запитання по суті Готуючи старших дошкільників до навчання у школі, дуже важливо навчити їх ставити запитання по суті. Для цього потрібно насамперед освоїти кілька нехитрих, але вкрай важливих правил. Запасіться часом. Спілкуючись із дитиною, бажано нікуди не поспішати або хоча б мати «про запас» зайві п’ятнадцять —двадцять хвилин. Вислуховуйте дитину до кінця. Навіть якщо вам здається, що ви з перших слів зрозуміли, що саме хоче запитати дитина, обов’язково дослухайте її до кінця. По-перше, може виявитися, що вона має на увазі не зовсім те, що вам здалося спочатку, а по-друге, так ви засвідчите значущість дитячого запитання. З’ясовуйте, про що йдеться. Якщо вам не цілком зрозуміла суть запитання, не відмахуйтеся від нього одразу як віднедоречного, а уточніть, що саме цікавить малюка. Конкретизуйте запитання дітей. Діти дошкільного віку далеко не завжди здатні чітко сформулювати те, що вони мають на увазі. Тож уточніть формулювання, запропонуйте дитині варіант точнішого і конкретнішого запитання, скажімо: «Ти хочеш знати, навіщо в підручнику використовують літери різної величини?», «Ти не зрозумів, як відрізнити круги від овалів? » тощо. Не бійтеся повторюватися. Навіть якщо дошкільник уп’яте ставить одне й те саме запитання, постарайтеся не дратуватися. У п’яти —шестирічних дітей пам’ять ще дуже короткотривала, тому не все у поясненнях дорослого діти здатні запам’ятати з першого разу, особливо коли пояснення стосуються зовсім нових, незвичних для дошкільників сфер діяльності: читання, розв’язання задач тощо. Тож у кожному конкретному випадку за допомогою навідних запитань з’ясовуйте, що саме дитина не розуміє у ваших поясненнях, і знаходьте інший, доступніший для неї варіант відповіді на її запитання. Не соромтеся не знати. Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, не соромтесь у цьому зізнатися. Запропонуйте дитині разом пошукати відповідь у підручнику, енциклопедії чи інтернеті. Правильно ставте запитання самі. Розмовляючи з дитиною, чітко формулюйте власні запитання, використовуйте прийняті в таких випадках мовні формули: - Я хочу тебе запитати…; - Скажи, будь ласка,…; - Мені цікаво…; - Як ти вважаєш… Вислуховуйте дитячі відповіді уважно, не перебиваючи.Лише уважне і поважливе ставлення дорослих до дитини під час спілкування сприятиме стимулюванню її мовленнєвої активності. Завжди задовольняйте цікавість малюків і заохочуйте їх пізнавальну активність схваленням. 26.02.2024 Інформаційна година « Безбар'єрне середовище» Більшість щоденних дій для людини з інвалідністю – це важке випробування, яке найчастіше доводиться проходити самостійно. Кожен крок супроводжується бар’єрами: у під’їзді – сходинки, в автобусі – незручні посадкові майданчики. Ситуації, коли людина з інвалідністю не може влаштуватися на роботу через упередження роботодавця – це проблема бар’єрів, вирішення яких є обов’язком держави перед її громадянами. Але й інших бар’єрів довкола нас, на жаль, також багато. Це й коли літня людина змушена простоювати у чергах в громадських установах, й коли жителі віддалених сіл не можуть оплатити комунальні послуги зі смартфона, й коли випускник університету не може працевлаштуватися на першу роботу, й коли молода мати не може вийти з декрету, адже немає місць у дитсадках. Таких прикладів – безліч. Показниками безбар’єрністісупроводжують лінію продовження . Фізична безбар’єрність – усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак. Інформаційна безбар’єрність – люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації. Безбар’єрне середовище – це простір необмежених можливостей, в якому немає місця дискримінації та враховуються інтереси кожного. Безбар’єрність – загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності; Гендерна рівність - рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства; Доступність – забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах; Об’єкти фізичного оточення – будівлі і споруди, об’єкти благоустрою та транспортної інфраструктури 15.01.2024 «Україна без бар’єрів» В рамках заходів «Україна без бар’єрів» 15.01.24. в закладі освітяни знайомилися проявом порушення базових прав людини, які можуть протиставлять соціальному відторгненню, що упереджує ставлення одних людей до інших внаслідок систематичної дискримінації .Також ознайомилися із значеннями понять рівність та соціальне відторгнення. Рівність Стосовно концепції рівності вирує багато дискусій. Дехто каже, що люди апріорі не можуть бути рівними, бо вже народжуються різними за набором характеристик, статтю, кольором шкіри тощо. У цьому і полягає різноманіття. Але воно не має стати на перешкоді розвитку потенціалу та якісному життю людини. Тож під рівністю мається на увазі те, що у кожної людини мають бути забезпечені рівні права і можливості в реалізації цих прав: навчатися, працювати, відпочивати, вступати в шлюб (якщо вона того хоче) тощо. Наприклад, внутрішньо переміщені особи, які через військові дії були вимушені покинути свої домівки, досі відчувають нерівність — зокрема труднощі із вирішенням житлових питань. Часто такі люди стикаються з дискримінацією з боку орендарів: ті, або відмовляються здавати житло, дізнавшись про їхній статус, або необґрунтовано завищують ціни тощо.
Соціальне відторгнення протиставляють соціальному залученню, тобто інклюзії, і воно є проявом порушення базових прав людини. Соціальне відторгнення — процес, за якого різні групи людей не мають можливостей брати участь у житті суспільства, не мають доступу до освіти та ресурсів, відчувають дискримінацію. Відторгнення відбувається з різних причин: через упереджене ставлення одних людей до інших чи внаслідок систематичної дискримінації людей через їхню сексуальну орієнтацію, стать, вік, інвалідність, статус мігранта тощо. Але соціальне відторгнення не зводиться лише до окремих форм дискримінації. Воно також може відбуватися через відсутність інфраструктури. Наприклад, люди, які живуть у віддалених сільських та гірських територіях, можуть не мати доступу до ресурсів через відсутність зв’язку, доріг і транспортного сполучення. Соціальне відторгнення дуже небезпечне, адже коли величезна кількість людей є відчуженими, країна не може досягти високого рівня розвитку.
1.01.2024 Освітній серіал « Безбар'єрна грамотність» Освітній курс відповідає на питання про те, що таке безбар’єрність та кого вона стосується, про причини бар’єрів та можливості їх подолання. Бар’єри — це ті перепони, які заважають різним людям отримати доступ до можливостей, і через це не дають їм повністю реалізувати свій потенціал. Дуже часто бар’єри створюють самі люди внаслідок незнання, стереотипів та упереджень. Через це виникає неправильний та незручний дизайн, дискримінаційні процедури і негативне ставлення. "Круглий стіл" 14.12.2023 Коучинг для педагогів "Патріотичне виховання: як зробити дієвим" Методист Катерина ВАНГЕЛАСТ, провела коучинг для педагогів, спонукала педагогів до пошуку умов, необхідних для плекання свідомих патріотів у дошкільному закладі. Розширила уявлення про розмаїття напрямів діяльності з національно-патріотичного виховання. Розвивала творчий потенціал педагогів, комунікативні здібності, навички взаємодії у команді. 4.12.2023 У період з 27.11.23- 01.12.23 проходив в ЗДО 9 «Краплинка» відбувся Тиждень безпеки дитини ( дистанційно) Основними завданнями якого були: 1. Підвищити ефективність освітньої роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя. 2. Формувати у дітей безпечний стиль поведінки в екстремальних ситуаціях. Навчити їх користуватися телефонами екстрених служб безпеки (101, 102, 103, 104), вивчити домашню адресу. 3. Формувати навички елементарної першої медичної допомоги, вміння надавати собі та ближньому першу допомогу. 4. Продовжувати знайомити дітей з правилами дорожнього руху, поведінки на вулиці, у транспорті, вдома. 5. Закріпити правила безпеки з вибухонебезпечними предметами. 6. Продовжити знайомити дітей з правилами протипожежної безпеки та поведінкою під час пожеж. 7. Формувати у дошкільників основи здорового способу життя. Пропагувати здоровий спосіб життя серед батьків. 8. Закріпити знання учасників освітнього процесу про дії під час сигналу «Повітряна тривога» та про правила поведінки в укритті. 9. Інтегрувати родинне і суспільне виховання з проблем безпеки життєдіяльності дитини. Всі заходи, які були заплановані протягом Тижня безпеки дитини – вчасно проведені. Діти добре засвоїли норми та правила безпеки, адже знання подавалися у цікавій ігровій формі. Завдання дорослих — педагогів і батьків — не залякувати дітей, а, користуючись їх природною допитливістю, навчити правил поведінки, не забороняти або приховувати небезпечні предмети і речі, а в ґрунтовній, цікавій, пояснювальній роботі вчити правильно користуватися ними. Потрібно спрямовувати свою роботу на формування свідомої обачності у малят, навичок орієнтування та швидкого реагування на надзвичайні ситуації. Завжди пам’ятаймо – наша увага, наша турбота і допомога – найдієвіші кроки до захисту дітей від будь-якої небезпеки.
1.12.2023 Тренінг « Не будь байдужим до проблем» 1 грудня в ЗДО « Краплинка» відбувся тренінг з педагогами « Не будь байдужим до проблем інших» ,сприяв інтенсивності результату активній роботі а також спрямований на удосконалення професійної компетентності з безбар,єрності
16.11.2023 16 листопада 2023 року на базі Центру професійного розвитку педагогічних працівників опанували практикум "Сучасні форми організації освітнього процесу. Спілкування в колі". У ході зустрічі ознайомились із структурними компонентами спілкування в колі, отримали практичний досвід проведення сучасної форми роботи з дошкільнятами. Активно долучилися до програвання ігор та вправ, обговорення їх значення для розвитку дошкільнят і можливості застосування під час спілкування в колі.
12.10.2023 Інформаційний вісник « Ти як?» На виконання листа Управління освіти « Про кампанію « Україна без бар’єрів» в закладі № 9 « Краплинка « було проведено консультативний захід з педагогами « Ти як?». Педагоги виокремлювали показники стану ментального здоров’я, який залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних. Усвідомлювали, що ментальне здоров’я є невід’ємною частиною щасливого життя. Також визначили для себе, що підтримувати власне ментальне здоров’я можна самостійно. Для цього необхідно: ●дбати про режим сну; ●уникати стресових ситуацій та навчитись адекватно на них реагувати; ●збалансувати харчування і додати фізичної активності — іноді достатньо активізувати організм та налагодити гормональний фон, щоб виправити ситуацію. Підсумовуючи захід, педагоги виготовили інформаційний вісник « ТИ ЯК ?, яким закріпили чинники ментального здоров’я у впровадженні своєї педагогічної діяльності.
2.10.2023 Безбар’єрність , як наша суспільна норма — це в першу чергу комунікація, зв’язки між людьми, і важливо, щоб ми використовували мову в якій немає слів, або фраз, які можуть демонструвати упередженість, дискримінацію
Консультативна інформація для педагогів «Перешкоди, які стосуються кожного» Чимало років безбар’єрність асоціювалася у багатьох людей лише з подоланням фізичних перешкод – облаштуванням пандусів і підіймачів. Насправді ж це поняття ширше і стосується, без перебільшення, кожного. Так, більшість щоденних дій для людини з інвалідністю – це важке випробування, яке найчастіше доводиться проходити самостійно. Кожен крок супроводжується бар’єрами: у під’їзді – сходинки, в автобусі – незручні посадкові майданчики. Ситуації, коли людина з інвалідністю не може влаштуватися на роботу через упередження роботодавця – це проблема бар’єрів, вирішення яких є обов’язком держави перед її громадянами. Але й інших бар’єрів довкола нас, на жаль, також багато. Це й коли літня людина змушена простоювати у чергах в громадських установах, й коли жителі віддалених сіл не можуть оплатити комунальні послуги зі смартфона, й коли випускник університету не може працевлаштуватися на першу роботу, й коли молода мати не може вийти з декрету, адже немає місць у дитсадках. Таких прикладів – безліч. Сьогодні ж, завдяки ініціативі першої леді України Олени Зеленської, прийняття Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні об’єднало представників органів влади, експертного середовища та громадянського суспільства. Цей стратегічний документ визначив нові стандарти доступності та інклюзії, імплементуючи їх у державну політику. Для кращого розуміння, що таке безбар’єрність, варто знати такі терміни: Фізична безбар’єрність – усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак. Інформаційна безбар’єрність – люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації. Цифрова безбар’єрність – усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації. Це можливість відкритого доступу до швидкісного інтернету тим, для кого він є критичною необхідністю та умовою для спілкування, придбання речей, навчання, творчої та соціальної реалізації, а також інших потреб. Суспільна та громадянська безбар’єрність – забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності. Освітня безбар’єрність – створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.Економічна безбар’єрність – всі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю. Впровадження програм професійної підготовки, кар’єрної орієнтації, навчання фінансовій грамотності, розвиток підприємницької культури, надання консультаційної підтримки, створення додаткових можливостей для дистанційної роботи – комплекс заходів і практик, які допоможуть працевлаштувати представників вразливих верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, пенсіонерів, студентів без досвіду роботи, вагітних жінок і батьків у декреті. Безбар’єрне середовище – це простір необмежених можливостей, в якому немає місця дискримінації та враховуються інтереси кожного. Безбар’єрність – загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності; Гендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства; Доступність – забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах; Об’єкти фізичного оточення – будівлі і споруди, об’єкти благоустрою та транспортної інфраструктури; Стала мобільність – організація переміщення людей, що знижує рівень впливу на навколишнє середовище і передбачає розвиток інтегрованої системи громадського транспорту, мережі пішохідних та велосипедних шляхів; Універсальний дизайн – дизайн об’єктів фізичного оточення, програм та послуг, максимально придатний для використання всіма групами населення без необхідності додаткової адаптації чи спеціального дизайну. Універсальний дизайн не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп осіб з інвалідністю, де це необхідно.
|
